Моя методическая тема

Доповідь на тему: Розвивальні  ігри в ГПД

Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки методів навчання, що підсилювали б активізацію процесу навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань.

Діти початкових класів – це діти такого віку, де ігрова діяльність є близькою і зрозумілою. Гра — діяльність з розважальною та іноді навчальною метою. Гра відрізняється від роботи тим, що не ставить перед собою корисної практичної мети, і від мистецтва тим, що не створює художніх цінностей, хоча границі між цими видами діяльності розмиті. Звичайні й знайомі з дошкільного віку стосунки полегшують залучення до гри, що є важливою передумовою до включення школярів до відповідної діяльності. Під час гри діти вільніше, ніж від будь-якої іншої діяльності, ставлять цілі, реалізовують їх, аналізують результати. Граючись вони виступають суб`єктами  ігрового процесу, його активними творцями, спроможними впливати на буття, постійно самовдосконалюючись.

Активне впровадження ігрової діяльності в умовах ГПД просто необхідне. Її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граюсь в ГПД діти стають психологічно розкутими, а це, в свою чергу, сприяє вияву їх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об`активно складної навчальної праці. Позитивний досвід хочеться повторити вже на більш високому рівні. При цьому непомітно для себе дитина «втягується» в навчальну працю, пізнає її радість.

Грі в навчальному процесі велику увагу приділяли наші попередники, такі як: Платон, Арістотель, Рабле, Я.А.Коменський, Д. Локк, Ж-Ж Руссо, І.Кант, К.Ушинський, А.Макаренко, Л. Виготський та інші.

Адже й справді,  гра виступає як лабораторія,засіб пізнання та розвитку. У групі  варіанти сприймання гри виступають й як індивідуальні особливості окремих учнів, й як етапи особистісного розвитку.

У систематичну роботу із розвитку ігрового потенціалу школярів закладено великий зміст. Оскільки учень включається в гру цілком: всім інтелектуальним,особистісним,емоційнимпотенціалом,життєвимдосвідом й творчими ресурсами. Гра обумовлює певні правила поведінки учасників,межі дозволеного,тимчасові обмеження конкретного ігрового простору. Грає є «експериментальним майданчиком"особистості,дозволяє почувати собі вільним від будь-яких обмежень (стереотипів,шаблонів мислення й звичних варіантів розв'язання проблеми).

Ігри в групі продовженого дня повинні відповідати наступним психолого-педагогічним умовам:

-  сприяти зміцненню колективу;

-  мати пізнавальне значення;

-  активізувати громадську позицію учнів;

-  забезпечувати долю в гру переважної більшості учнів;

-  створювати умови для індивідуальної та групової творчості.

Багато залежить й від ігрової позиції вихователя,якому слід:

-  реалізовувати наявний ігровий план (бо до гри педагог повинен ставитися досить серйозно та одну годину гри зрікатися своєї звичної авторитарної позиції);

-  виявляти прихильне ставлення до учнів, бути відкритим,сприйнятливим й трохи інфантильним;

-  сприяти формуванню переконаності в необхідності ігрової поведінки;

-  швидко переходити від реального до ігрового плану через гумор чи байки;

-  демонструвати широкий діапазон ігрових прийомів.

Тільки в цьому випадку ігрова позиція вихователя буде сприяти реалізації основних її функцій:гуманізації взаємин вихователя ГПД із учнями,підвищенню творчого потенціалу колективної діяльності,економії нервових витрат учителів й учнів й,нарешті,забезпеченню гнучкої поведінки педагога.

Можна зазначити що грі належить велика роль у житті та розвитку дітей молодшого шкільного віку: в ігровій діяльності формуються багато позитивних якостей дитини, інтерес і готовність до майбутнього навчання, розвиваються її пізнавальні здібності. У грі формуються всі сторони особистості дитини, відбуваються значні зміни в її психіці, які готують перехід до нової, більш високої стадії розвитку.

Однак тільки за умови гарної організації шкільного колективу можна успішно розвивати творчі здібності кожної дитини та її активність.

Спільна діяльність вихователя ГПД й учня, коли їхні цілі збігаються, має результатом плідне засвоєння матеріалу.

        Роль гри в організації вільного часу учнів підвищується у зв'язку з переходом на навчання дітей з 6 років. Вихователь повинен знати ігри, володіти методикою їх проведення, вміти підбирати їх відповідно віку дітей, котрі грають, для досягнення педагогічних цілей.

Виховне значення гри, її різнобічний вплив на розвиток дитини важко переоцінити. Гра органічна для дитячого віку і за вмілого керівництва з боку дорослих здатна творити дива. Лінивого вона може зробити працелюбним, незнайку - знаючим, неумілого - умільцем. Неначе чарівна паличка. Гра може змінити ставлення дітей до того, що здається їм іноді досить звичайним і нецікавим.

Гра допоможе вихователю створити дружний дитячий колектив, підключити до активної діяльності навіть замкнутих дітей. В іграх виховується дисципліна, діти привчаються до дотримання правил, справедливості, вмінню контролювати свої вчинки, правильно і об'єктивно оцінювати вчинки інших.

Тому що, ігри для дітей - важливий засіб самовираження, шанс спробувати свої сили. В іграх вихователь зможе краще розпізнати своїх вихованців, їх характер, звички, організаторські здібності, творчі можливості, що дозволить йому знайти найбільш правильні шляхи впливу на кожного з дітей. І що дуже важливо, ігри зближають вихователя з дітьми, допомагають установити з ним найбільш тісний контакт .

У вихователів груп продовженого дня більше можливості навчити дітей багатьом іграм, прищепити любов до них, досягти того, щоб вони твердо увійшли в дитячий побут.

Природа створила дитячі ігри для всебічної підготовки до життя, тому вони мають генетичний зв'язок із усіма видами діяльності людини.

Саме цьому добре сприяють розвивальні ігри. В основу яких покладено наступні принципи:

– поєднання в діяльності дитини елементів гри та учіння;

– поступовий перехід від ігор-забав через ігри-завдання до навчально-пізнавальних ігор;

– поступове ускладнення навчального завдання і умов гри;

– підвищення розумової активності дитини щодо успішного вирішення завдань у грі;

– органічний зв’язок і взаємозалежність між зовнішньою і внутрішньою (розумовою) активністю дитини і поступовий перехід до інтенсивнішої розумової праці;

– єдність навчальних і виховних дій.

Розвивальні ігри захоплюють молодших учнів, роблять їх життя багатшим і різноманітнішим. Навчальне завдання, поставлене в ігровій формі, має ту перевагу, щоб в ситуації гри дитині зрозуміла самостійно необхідність придбання нових знань і способів дії. Дитина, яка захоплена привабливим задумом нової гри, ніби не помічає того, що вона вчиться, хоча при цьому раз у раз зустрічається з труднощами, які вимагають перебудову її уявлень і пізнавальної діяльності. Якщо на занятті дитина виконує завдання дорослого, то в грі вона вирішує своє власне завдання.

Розвивальні ігри характеризуються тим, що вони містять готовий ігровий задум, ігровий матеріал та правила (спілкування і наочних дій). Все це визначається метою гри, тобто тим, для чого ця гра створена, на що вона спрямована.

Мета гри завжди має два аспекти:

1) пізнавальний (чому ми повинні навчити дитину, які

способи дії з предметами хочемо їй передати);

2) виховний (які способи співпраці, форми спілкування і

відношення до інших людей слід прищепити дітям).

В обох випадках мета гри повинна  формулюватися не як передача конкретних знань, умінь та навичок, а як розвиток певних психічних процесів або здібностей дитини.

Розвивальні ігри можна використовувати для виконання програмових вимог предмета, для закріплення і уточнення вже набутих дітьми знань. Вони допоможуть розширити знання дітей про предмети, їх якості, матеріали, з яких виготовляються ці предмети, розвивати органи чуття, вчити узагальнювати явища, співвідносити поняття у двох мовних системах, робити висновки. Крім того, за допомогою гри здійснюються і певні завдання морального виховання: розвивається критичність до себе та інших, виховується ініціатива, самостійність, кмітливість.

Працюючи на посаді вихователя ГПД 4 роки, які займаючись самоосвітою, спостерігала і досліджувала ігрову діяльність . Таким чином я виділила для себе дві основні групи розвивальних ігор:

-         ігри, які сприяють фізичному розвитку;

-         ігри, які розвивають психологічні процеси.

До першої групи відносяться:  1) Ігри на свіжому повітрі; 2) Ігри в приміщенні .

1)    Ігри на свіжому повітрі.  Наприклад: «Гуси лебеді», «Устигни зайняти» , «Фарби», «Піжмурки», «Вище ноги від землі». Я пропоную вашій увазі декілька з них !

«Гуси -лебеді» Умови гри : З числа гравців вибираються вовк і пастух. Інші діти – гуси. На одному боці майданчика проводиться межа, за якою перебувають гуси. Це їх будинок. Збоку майданчика окреслюють місце – лігвище вовка. Пастух виганяє гусей пастися на луки. Гуси ходять, літають по лукам, щипають травичку, при цьому вони нахиляються , витягують шию, а коли , випростовують крила (піднімають руки в боки). Потім пастух говорить :

-         Гуси, гуси!

Гуси зупиняються і відповідають хором :

-         Га, га, га!

-         Їсти хочете?

-         Так, так. Так!

-         Так летіть!

-         Ні-ні, ніяк: сірий вовк під горою, не пускає нас додому!

-         Най, летіли б, як хотіли, тільки крила б берегли !

«Устигни зайняти» Умова гри: Кожний із гравців креслить навколо себе коло – це його будинок, і стає в центр. Один із гравців(без кола)стає в середину майданчика і промовляє. : «Раз, два, три – біжи!» коли сказане останнє слово, усі гравці міняються місцями, а ведучий намагається зайняти чиє-небудь місце. Хто не встиг зайняти коло, стає ведучим, і грає триває.

Такі ігри сприяють не лише фізичному розвитку дітей, але й формують колективізм.

2)    Ігри в приміщенні : «Так -- ні», «Зіпсований телефон», «У настрої», «Угадай-но-хто це», «Фанти», «Відшукай пари», «Проповзи через тунель»

«У настрої» Умова гри: Ведучий пошепки на вухо одному з гравців, який саме вираз обличчя йому треба набути для передачі того або іншого настрою: «Зроби щасливе обличчя» або «Зроби сумне обличчя». Всі інші гравці відгадують настрій.

«Проповзи через тунель» Умова гри: Діти тримають обручі у вертикальному положенні на відстані 30-40 см.. Інша половина має пролізти по утвореному тунелі так щоб обручі залишились і початковому положенні. Потім міняються. Чия команда найменше зачепить обручів, та й буде переможцем.

Такі ігри сприяють не лише фізичному розвитку дітей, але допомагають  створювати гармонійні відносини в колективі, розвивати взаємодопомогу один одному.

Підбираючи ігри до другої групи я орієнтуюсь завжди на той матеріал , який вчитель подавав на уроці, щоб допомогти дітям закріпити знання , вміння та навички, підбираю відповідні ігри.  Бо такі ігри спрямовані на розвиток певних психологічних процесів.

До другої групи відносяться :

1)    Ігри на розвиток мислення;

«Живе-неживе». Умова : ведучий називає упереміж об`єкти живої і неживої природи, а діти відповідають хором «живе», а на «неживе» мовчать. Наприклад : голуб, скло, гора, дуб. Виграють діти, що менше помиляються. Можна провести змагання між командами. Виграє команда, яка дала менше неправильних відповідей.

2)    Ігри на розвиток пам`яті;

День народження зайчика

 Умова гри: У зайчика Вухастика сьогодні день народження! До нього прийшли гості! Зайчиком буде ваш малюк, а гостями - його іграшки. Назвіть 5-8 іграшок по іменам і розсадіть за столом - чаювати. А "зайчик" пригощає гостей чаєм, називаючи кожного гостя по імені. Кількість гостей можна збільшувати.

Картинка допомагає слову

 Візьміть 10 картинок і підберіть до них по слову, пов'язаному з картинкою за змістом. Розкладіть їх впереміш. Запросіть дитину уважно подивитись і запам'ятати. Потім попросіть відвернутись і заберіть 4-5 картинок, які стосуються як мінімум трьох різних груп. Нехай дитина подивиться і визначить, яких картинок не вистачає.

 В іншому варіанті можна не лише забрати картинки, але й додати нові, або ж одночасно одні забрати, а інші додати. Можна ускладнити завдання - не попереджувати про свої дії.

3)    Ігри на розвиток логіки;

Тут можна використати задачі.

Задача  : Через 2 роки хлопець буде вдвоє старший, ніж він був 3 роки тому, а дівчинка через 3 роки буде втроє старша, ніж була 3 роки тому. Хто з них старший?

Гра «Що забув художник?»

 Сприймали.: Подивіться на картинку. Що забув намалювати художник?

 Діти: У дивана немає однієї ніжки, на вазі не домальовані квітка,

 На килимі не розфарбовані деякі смужки ...

 (Прийоми - аналіз картинки, порівняння її з передбачуваним уявним стандартом).

Пазли. Сприяють розвитку логіки. Адже дитина керуючись логікою знаходить потрібні деталі.

4)    Ігри на розвиток уваги.

 Дидактична гра: “Знайди пару”

Мета: закріпити уміння дітей читати склади, та складати з них слова; Розвивати техніку поскладового читання; виховувати уважність.

Обладнання: картки зі складами.

Хід гри:Вихователь ділить дітей на дві команди. Всім дітям роздає картки зі складами і пропонує знайти кожній дитині пару з другої команди так, щоб у них зі складів утворилося слово.

Ускладнення:

Поступово збільшувати кількість складів у слові.

«Знайди відмінності» Умова: дітям даються дві, на перший погляд однакові зображення картинок. Але це лише на перший погляд. Їм треба віднайти якомога більше відмінностей. (зазвичай кількість відмінностей вказано в умові).